На сайті 128 гостей та користувачі відсутні

Свята великомучениця Катерина

katerynaСвята великомучениця Катерина
7 грудня (24 листопада за старим стилем) - день пам'яті святої великомучениці Катерини Олександрійської, так само шанованої як Православною, так і Католицькою церквою. 
Життя Катерини до хрещення підтверджувало: можна мати все, але не бути щасливою людиною. Знатне походження, багатство, надзвичайну красу, глибокий розум, блискучу освіту - всім цим вона володіла з надлишком. Згідно з житієм, написаному святителем Димитрієм Ростовським, Катерина «вивчила творіння всіх язичницьких письменників і всіх стародавніх поетів і філософів ... добре знала Катерина твори древніх мудреців, але вона вивчила також твори знаменитих лікарів, крім того вона навчилася всьому ораторському і діалектичному мистецтву і знала також багато мов». 
Батьки Катерини поспішали видати дочку заміж, женихи один за одним просили її руки, але дівчина заявила, що погодиться стати дружиною лише того, хто перевершить її у всьому - в знатності, багатстві, красі і розумі. Навряд чи це було проявом гордині, швидше за все, розумна дівчина розуміла, що нерівний шлюб не принесе їй щастя, і вважала за краще зберегти себе в чистоті дівоцтва. 
Мати Катерини, таємна християнка, привела її до свого духовного батька, сирійського монаха. Поговоривши з дівчиною, старець вирішив відкрити їй віру в Христа. Він розповів Катерині, що знає Юнака, що перевершує її в усьому. Старець дав їй ікону, яка зображує Богородицю з Немовлям Ісусом на руках, і навчив молитві, в якій Катерина повинна була попросити Діву Марію показати їй чудесного Юнака - Її Сина. Прохання дівчини було виконане: в ту ж ніч Катерина побачила уві сні Богородицю з Немовлям на руках. Однак Немовля відверталось від Катерини, не бажаючи дивитися на особу, за Його словами, злиденне, худородне, потворне і шалене - як і будь-яка людина, не омита водами святого хрещення. 
Прокинувшись, засмучена Катерина пішла за порадою до старця. Освітивши її у вірі, чернець зробив над Катериною таїнство хрещення. Пізні редакції житія святої розповідають, що після цього вона знову побачила уві сні Богоматір з Немовлям, Яке тепер дивилось на Катерину ласкаво і вручило їй перстень на знак заручин з Небесним Нареченим. Після пробудження дівчина виявила перстень у себе пальці. 
В ці дні в Александрії відбувалися бурхливі язичницькі гульбища, на які прибув сам імператор Максиміан. В жертву язичницьким богам приносили не тільки тварин, але й сповідників християнства.
Свята Катерина, користуючись своїм знатним походженням, звернулась до імператора, заступаючись за них. Щоб переконати  знатну римлянку та інших християн, імператор наказав скликати п'ятдесят найдосвідченіших мужів імперії. Свята відвертістю своїх переконань і доказів навернула їх у християнство. Всі вчені за наказом імператора були вкинуті у вогнище. Сама ж свята Катерина була піддана страшним мукам — колесування. Після тривалих умовлянь відректися від Христа і перейти до язичників кати роздягли її і били воловими жилами дві години по плечах і животу.
Її дівоче тіло стало суцільною раною. Кров мучениці струменіла і обагряла землю. Її було кинуто до в'язниці, де Катерину тримали без їжі і води,але дванадцять днів голуб приносив їй їжу, а потім з'явився Сам Христос в оточенні ангелів, щоб зміцнити її перед майбутніми муками. 
 Кати  вдалися до нових тортур — поклали дівчину поміж чотирьох коліс з гострими зубцями і, обертаючи колеса два праворуч, два ліворуч, почали шматувати її тіло. Та ось Ангел Господній зійшов з неба і зробив так, що великомучениця лишилась цілою і неушкодженою, а колеса розлетілись на друзки. Тоді кати відрубали їй голову мечем. Із рани її замість крові витекло молоко. Це сталося за даними святителя Димитрія Ростовського  24 листопада  307  року. 
Великі страждання св. Катерини навернули багатьох язичників до віри Христової. Серед них — царицю Августіну, дружину Максиміана, Порфирія Стратилата і 200 воїнів, котрі спостерігали її страшні муки.
Місце страти Великомучениці Катерини і сьогодні показують в Олександрії туристам. Жителі Олександрії, які вірили в розп'ятого Господа, встановили мармурову колону, на якій висікли голову св. Великомучениці. Ця колона й зараз стоїть у храмі св. Сави.
Як свідчать перекази, св. мощі Великомучениці були далеко на Синайській горі. У піснях співається: радуйся, всеславна Великомученице Катерино: на горі-бо Синайській, де бачив Мойсей терновий кущ неспалимий, Сам Христос зберігає чесне тіло твоє нетлінним аж до другого пришестя Свого.
На високу гору Синай ці мощі могли покласти тільки Ангели. У храмі на горі Синай знаходяться мощі голови і лівої руки св. Катерини. Невелика мармурова рама стоїть у храмі праворуч престолу. Святую голову нареченої Христової покриває нині золотий вінець, а рука її прикрашена коштовними перснями.
У IX ст. Феофан Нікейський і невідомий монах Вавіль написали багато пісень на честь Великомучениці Катерини, які і сьогодні співаються Православною Церквою в день її пам’яті.
Церква в день пам'яті Великомучениці говорить: «Радуйся ти, бо, посоромивши зухвальство заблудлих красномовців, несвідомістю сповнених, до віри істинної направила; радуйся, бо тіло твоє на муки великі віддавши за любов до Бога, ти, як діва непохитна, не подолана була; радуйся, бо в нагороду за муки небесних осель сподобилася ти й славою вічною втішаєшся. В надії на неї, Великомученице, подвигом твоїм і нас, твоїх співців, стверди».
 
 
Авторські права 2022 © ЦЕРКВА ВВЕДЕННЯ В ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ смт. Брюховичі м.Львова. Усі права захищені.
Joomla! — безкоштовне програмне забезпечення, яке розповсюджується за ліцензією GNU Загальна Публічна Ліцензія.
2006-2014 © Українська локалізація Joomla! Україна.