День Святого Димитрія (Туптало) митрополита Ростовського.

Друк

      Святитель Димитрій ( Туптало), митрополит Ростовський, народився в грудні 1651 року в містечку Макарові, на Київщині. Батьками його були - сотник  Сава Туптало(+1705) – та його дружина  Марія ( +1695). Обоє були побожними людьми і в такому ж дусі виховували своїх дітей, з яких, окрім Даниїла (ім’я святителя при хрещенні), троє доньок стали черницями. У 1660 році  родина переїхала до Києва. Де через два роки віддали Даниїла до Києва – Могилянської колегії.  1668 року він прийняв чернецтво з ім’ям Димитрій у Кирилівському монастирі з рук свого улюбленого вчителя ігумена Мелетія (Дзика). 1669 року  митрополит Нелюбович – Тукальський, висвятив ченця Димитрія в ієродиякони. Прийнявши чернецтво і ставши духовною особою, Димитрій продовжив навчання, перерване в 1665 – 1669 роках. Тоді ж розпочинається письменницька діяльність святителя Димитрія.

     23 травня 1675 року в Густинському монастирі місцеблюститель Лазар Баранович, архієпископ Чернігівський висвятив ієродиякона Димитрія на ієромонаха і запросив його на посаду проповідника до Чернігова. В цей же час написав перший твір – про чудеса, що діялися від чудотворного образу Божої Матері в Іллінському монастирі Чернігові.

     1681 року призначений ігуменом Максаківського  монастиря що на Чернігівщині, а наступного року стає настоятелем Миколаївського монастиря. Проте вже в 1685 року зрікся ігуменства, бажаючи присвятити себе чернечим подвигам.

       Архімандрит Варлаам запропонував ігуменові Димитрію написати « Житіє святих», на що той радо відгукнувся. Над цією працею святий Димитрій трудився протягом 20 років.

     Із червня 1694 року до  січня  1697  він був настоятелем Глухівського монастиря, а з січня до червня 1697 року  ігуменом Кирилівського монастиря у Києві. У липні того ж року отримав сан архімандрита. У тому ж році архімандрит Димитрій розпочав писати скорочений опис життя святих під назвою «Мартиролог, або мучиникословіє, житія святих, за місяцями і числами зібрані». За двадцять років святому Димитрію довелося бути настоятелем багатьох монастирів в Україні, переїздити з місця на місце.

       1701 рік став у житті святителя переломним. За наказом царя Петра І його викликали до Москви, і він назавжди покинув Україну. 25 березня 1705 року його висвячено в Москві на митрополита Тобольського, і всього Сибіру. Ця подія вплинула на і без того слабке здоров’я святителя, який через хворобу не поїхав до Тобольська, а 4 січня 1702 року був призначений на кафедру митрополита Ростовського в Росії.

      Через несприятливий клімат Росії здоров`я святителя Димитрія постійно погіршувалося. Він упокоївся в ніч з 27 на 28 жовтня 1709 року під час молитви. Припускають, що його смерть могла прискорити сумна звістка про поразку гетьмана Івана Мазеп, чиї думки і прагнення він підтримував та з яким єднали святителя приязні взаємини. 4 жовтня 1752 року були знайдені мощі святителя Димитрія митрополита Ростовського.

      Святитель був людиною великих чеснот, дуже скромним , надзвичайно лагідним, доброзичливим і доступним для всіх.

      Причислення  митрополита Димитрія до сонму святих відбулося навесні 1757 року. 

Сьогодні святкує день свого небесного покровителя митрополит Львівський і Сокальський Димитрій.
Настоятель та громада Свято-Введенського храму вітає свого Архіпастиря, бажає міцного здоров'я, духовних та тілесних сил і запевняє у своїх постійних молитвах

m1.jpg mm1.jpg mm2.jpg

mm3.jpg mm4.jpg